Урок української в ЗОШ № 11 м.Краматорська

СИНТАКСИС

Завершення розділу (2)
початок (1)

Складне речення складається з двох або кількох простих, об'єднаних за змістом та інтонацією.

Складне речення поділяється на:

складне речення

1.

2.

3.

  • сполучникове,
  • безсполучникове,
  • складна синтаксична конструкція (з різними видами зв'язку)

1. сполучникове може бути:

  • складносурядне:
  • з розділовими сполучниками сурядності;
  • єднальними сполучниками сурядності;
  • протиставними сполучниками сурядності;
  • складнопідрядне:
  • підрядне означальне;
  • підрядно зв'ясувальне;
  • підрядно обставинне:
    підрядне місця, часу, способу дії, порівняльні, міри та ступеня, причини, мети, умовні, допустові, наслідкові;
  • складнопідрядне з кількома підрядними:
    з послідовною підрядністю,
    з паралельною підрядністю,
    з однорідною
    підрядністю,
    з комбінованою підрядністю

2. безсполучникове може бути:

  • з однорідними членами речення;
  • з неоднорідними членами речення

3. складна синтаксична конструкція може бути:

  • з сурядним і безсполучниковим зв'язком;
  • з підрядним і безсполучниковим зв'язком;
  • з сурядним, підрядним і безсполучниковим зв'язком

СПОЛУЧНИКОВЕ, БЕЗСПОЛУЧНИКОВЕ І СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ З РІЗНИМИ ВИДАМИ ЗВ'ЯЗКУ

За видами поєднання своїх частин складні речення поділяються на:

складне речення

приклади

сполучникове

Я згодився, і ми разом гуляли по місту

безсполучникове

Не ходи, дівча, на луг, не ламай тополю

складна синтаксична конструкція

Ще сніг кругом, ще голі віти в дубс, і не курличуть в небі журавлі (В.Сосюра)

У сполучниковому складному реченні всі частини речення поєднуються за допомогою сполучника або сполучникових слів.

У бесполучниковому- частини речення поєднані за допомогою інтонації.

У складній синтаксичній конструкції (складному реченні з різними видами зв'язку), частини речення поєднуються як за допомогою сполучника, так і за допомогою інтонації.

СКЛАДНОСУРЯДНІ І СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ

За характером граматичного зв'язку між частинами складні речення поділяються на:

складне речення

приклади

складносурядне

Стиха долітають звуки піаніно, а думки своє снують (М.Івченко)

складнопідрядне

Я знову згадав ті хвилини, що душу п'яніли мою (В.Сосюра)

СКЛАДНОСУРЯДНЕ РЕЧЕННЯ

Складносурядне речення- це речення, частини якого рівноправні за смислом і поєднані сурядним зв'язком за допомогою сурядних сполучників: Завірюха стугоніла, вила, а мороз гострив свій білий ніж (І.Драч).

Частини складносурядного речення з'єднуються сполучниками сурядності:

  • розділовими: одиничними або, чи, хоч, повторюваними аби…аби, чи…чи, хоч…хоч, то…то, не то…не то;
  • єднальними: одиничними і, й, та (в значенні і) та повторюваними і…і, ні…ні (ані…ані);
  • протиставними а, але, та (в значенні але), проте, зате, однак.

сполучник сурядності

приклади

розділовий

Або я піду звідси, або вона стане іншою

єднальний

Подув вітер - і ліс радісно загомонів

протиставний

Надворі дощ, а тут сухо і тепло

Складносурядне речення з єднальними сполучниками

У складносурядних реченнях може виражатися:

  • одночасність дій, подій, явищ, станів (І ми співали, і вони з нами також);
  • послідовність дій, подій, явищ, станів (Хтось відчинив двері, і ми зайшли у кінату);
  • причинно- наслідкова залежність між діями, подіями, явищами, станами (Дощ пройшов- і Київ зазеленів);

Складносурядне речення з протиставними сполучниками

У складносурядних реченнях з протиставними сполучниками може виражатися:

  • зіставлення дій, подій, явищ, станів (На клумбах горіли маки, а левкої ще тільки розпускалися);
  • протиставлення дій, подій, явищ, станів (Чорні хмари стояли над містом, але дощу ще не було).

Складносурядне речення з розділовими сполучниками

У складносурядних реченнях з розділовими сполучниками може виражатися:

  • взаємовиключення дій, подій, явищ, станів (Чи ви мене не чуєте, чи, може, ще не прокинулися?).;
  • чергування дій, подій, явищ, станів (Мене то кидало в жар, то проймало холодом).

СКЛАДНОПІДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ

Складнопідрядне речення- це речення, частини якого нерівноправні за смислом і поєднані сурядним зв'язком за допомогою сполучників підрядності або за допомогою сполучного слова.

Одна з частин складнопідрядного речення є головною, інша- залежною. Від головної частини до залежної можна поставити питання.

Напр.: Щоб не пламеніти горобині самотньо, посадив я поблизу неї нашу українську калину (І.Цюпа)- для чого посадив?

Серед складнопідрядних речень виділяються три основних види:

  • складнопідрядні речення з підрядними означальними;
  • складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними;
  • складнопідрядні речення з підрядними обставинними.

складнопідрядне речення

приклади

підрядне означальне

Для нас тоді був цілий світ, як вимріяна казка (П.Карманський)

підрядне з'ясувальне

Щасливий, хто сни має милі (Л.Українка)

підрядне обставинне

Малі дерева схожі на дорослих, як діти на своїх батьків (М.Сингаєвський)

Складнопідрядні речення з підрядними означальними

Підрядні означальні речення- це підрядні речення, які відповідають на питання який? яка? яке? які? і залежать від одного з членів речення, вираженого іменником або іншою частиною мови в ролі іменника.

Підрядні означальні речення приєднуються до головного речення за допомогою сполучних слів який, чий, котрий, що, де, куди, звідки, коли та сполучників щоб, як, ніби, наче, неначе: А справжня слава- це прекрасна жінка, що на могилу квіти принесе (Л. Костенко).

В наведеному прикладі підрядне речення приєднується до головного сполучним словом що. Воно є підметом підрядного речення (його можна замінити на сполучне слово яка, а також на вона, жінка).

Окремо виділяються займенниково- означальні речення, які пояснюють член головного речення, виражений займенником той, вжитим у значенні іменника: Те, що було, минулося, І знову не буде (Т.Шевченко).

Складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними

Підрядні з'ясувальні речення- це підрядні речення, які відповідають на питання відмінків і пояснюють присудок у головному реченні.

Вони приєднуються до головного речення за допомогою сполучних слів хто, що, який, чий, котрий, де, куди, звідки, коли, відколи, як та сполучників що, як, щоб, ніби, мов, наче, неначе.

Сполучне слово є членом підрядного речення і вимовляється з підкресленою інтонацією: З дороги видно було, як вився у низині кривульками глибокий та каламутний Прут (М.Коцюбинський).

Складнопідрядні речення з підрядними обставинними

Підрядні обставинні речення- це підрядні речення, які відповідають на ті ж питання, що й обставини в простому реченні.

Вони поділяються на підрядні місця, часу, способу дії, порівняльні, міри та ступеня, причини, мети, умовні, допустові, наслідкові.

підряднообставинне речення

приклади

місця

Будь там, де ти є

часу

Він почекав, поки вагон зрушив з місця

способу дії і ступеня

Кожен живе так, як він хоче

порівняльне

Хмари насувалися, наче великі хвилі

причини

Я зробив це через те, що люблю.

мети

Ми приїхали сюди, щоб відпочити

умовне

Якщо добре попрацюєш, одержиш нагороду

допустове

Хоч і не рідний він, але добра душа

наслідкове

Вже ніч, так що краще не виходь

Підрядні речення місця

Підрядні речення місця вказують на місце або напрям дії, про яку йдеться в головному реченні і відповідають на питання де? куди? звідки?

Вони стосуються всього головного речення, проте можуть уточнювати обставину місця, виражену вказівним словом (прислівниками там, тут, туди, звідти, скрізь, всюди).

До головного речення підрядні місця приєднуються сполучними словами де, куди, звідки (Іди туди, звідки прийшов).

Підрядні речення часу

Підрядні речення часу вказують на час місця дії, про яку йдеться в головному реченні і відповідають на питання коли? відколи? доки? з якого часу? як довго?

Вони стосуються головного речення в цілому і приєднуються до нього сполучними словами як, як тільки, ледве, коли, поки, доти, скоро, під час того як, після того як.

Вказівними словами в головному реченні можуть виступати прислівники тоді, відтоді, доти (Він повернувся додому тоді, коли все скінчилося).

Підрядні речення способу дії і ступеня

Підрядні речення способу дії вказують на способ (характер) дії, про яку йдеться в головному реченні і відповідають на питання як? яким способом?

Вони пояснюють один із членів речення і приєднуються до нього сполучниками як, що, щоб, аж, ніби, наче, неначе, мов, немов, ніж, чим…тим та сполученими словами скільки, наскільки, як.

Вказівними словами в головному реченні можуть бути прислівники так, настільки, займенником стільки (Сергій подивився на Ольгу (так), наче вперше її побачив).

Підрядні порівняльні речення

Підрядні порівняльні речення вказують на місце або напрям дії, про яку йдеться в головному реченні і відповідають на питання як? як саме? подібно до чого?

Вони пояснюють усе головне речення і приєднуються до нього сполучниками як, ніби, неначе, мов, немов, немовби, немовбито (Хмари насувалися, наче великі хвилі).

Підрядні порівняльні речення можуть бути неповними (Ніби від землетрусу, здригнулася вся земля).

Підрядні речення причини

Підрядні речення причини вживаються для вираження порівняння і відповідають на питання чому? через що? з якої причини?

Вони пояснюють головне речення в цілому і приєднуються до нього сполучниками бо, тому що, через те що, від того що, завдяки тому що, оскільки.

Вказівними словами у головному реченні можуть виступати прислівники тому, затим, сполука через те: Прилинь, сизий орле, бо я одинокий (Т.Шевченко).

Підрядні речення мети

Підрядні речення мети вказують на мету дії, про яку йдеться в головному реченні і відповідають на питання для чого? з якою метою? навіщо?

Вони стосуються всього головного речення і приєднуються до нього за допомогою сполучників щоб, для того щоб, з тим щоб, аби, хай.

Вказівними словами у головному реченні можуть бути сполуки для того, на те, з тим: Я посланий, щоб виконать закон (Леся Українка).

Підрядні умовні речення

Підрядні умовні речення вказують на умову, за якої можливо те, про що йдеться в головному реченні і відповідають на питання за якої умови?

Вони пояснюють усе головне речення і приєднуються до нього за допомогою сполучників якщо, коли (можна замінити на якщо), коли б (можна замінити на якби), якби, як, аби, тільки б.

Вказівним словом у головному реченні може бути прислівник тоді (Як рясно квітує горобина, то добрий буде урожай).

Підрядні допустові речення

Підрядні допустові речення вказують на те, всупереч чому відбувається дія у головному реченні і відповідають на питання незважаючи на що?

Вони стосуються головного речення в цілому і приєднуються до нього сполучниками хоч (хоча), дарма що, незважаючи на те що, як не, куди не, хай (нехай): Олена, хоч і була гострою на слово, змовчала.

Підрядні наслідкові речення

Підрядні наслідкові речення вказують на наслідок того, про що йдеться в головному реченні. Підрядні наслідкові речення не відповідають на питання.

Вони пояснюють головне речення в цілому, завжди стоять після нього і приєднуються до нього сполучником так що: Теплий туман стелився по полю і наливав балку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому (М.Коцюбинський).

До підрядних наслідкових близькі за значенням підрядні супровідні речення. Вони приєднуються до головного речення займенником що у різних відмінках (Досить холодно, щоб іти так далеко).

вторник, 15 декабря 2009 г.

Українська мова - 11 клас

Шановні старшокласники!

Пропонуємо вашій увазі варіант тестових завдань, які будуть запропоновані абітурієнтам під час проходження ЗНО.

Виконавши завдання, ви матимете змогу перевірити себе наступного тижня в розділі «Правильні відповіді до завдань».

Сподіваємося, що пропоновані тести допоможуть вам успішно підготуватися до проходження ЗНО.

УКРАЇНСЬКА МОВА

Завдання 1—23 мають по чотири варіанти відповідей, з яких лише ОДНА правильна. Виберіть правильну відповідь і обведіть кружечком букву, яка їй відповідає.

1. Допущено помилку при творенні чоловічого імені по батькові в рядку

А Віктор — Вікторович

Б Микола — Миколайович

В Юрій — Юрієвич

Г Іван — Іванович

2. НЕПРАВИЛЬНО написано особове закінчення дієслова в рядку

А розповісте, бачуть, їдять

Б дасть, стоїмо, мажеш

В біжиш, прочитаємо, належать

Г дозволять, дружиш, розбираєш

3. Прийменник в треба писати в реченні

А Десь (у, в) натхненні молодім Каменяр будує дім.

Б Небо безхмарне, ніби виполоскане (у, в) синьці.

В Не спитавши броду, не лізь (у, в) воду.

Г Стоїть на видноколі мати — (у, в) неї вчись.

4. НЕПРАВИЛЬНО написана форма прикметника в рядку

А Галич — галицький

Б Норвегія — норвезький

В Гаага — гаазький

Г Золотоноша — золотонішський

Прочитайте текст. Виконайте завдання 5—7 до нього.

Текст

(1) Прокидався степ, прокидалося й серце. (2) Ще не підвелися трави, ще торішні ковили ворушили сивими чупринами, а вже зазеленіли при долині козельці й вероніка, а по балках — ряст. (3) Підвели в болотах гострі списи очерети, прорізався з води першими гостряками татарський шабельник, скрізь по видолинках червоно заполум'яніли тюльпани. (4) Заплющиш очі, а перед ними так і мають багряниці, і тоді хочеться взяти шаблю та прорубати до обрію стежку. (5) Десь тихо невидимі окові подзвонюють журавлі, чистим струменем спадає згори жайворова пісня.

5. Допущено помилку в написанні слова

А не підвелися

Б очерети

В заплющиш

Г невидимі

6. Допущено пунктуаційну помилку в реченні

А другому

Б третьому

В четвертому

Г п'ятому

7. Присвійний прикметник ужито в реченні

А другому

Б третьому

В четвертому

Г п'ятому

8. М'який знак НЕ ТРЕБА писати в усіх словах у рядку

А кур..йоз, ласун..ці, піс..ня

Б наймен..ший, куз..ня, рибал..ство

В кін..цівка, близ..кість, у вишиван..ці

Г громадян..ство, камін..чик, різ..ба

9. Літеру з треба писати в префіксах усіх слів у рядку

А ро(з, с)тулити, бе(з, с)словесний, (з, с)худнути

Б ро(з, с)квіт, (з, с)хитрувати, бе(з, с)турботний

В ро(з, с)сохся, (з, с)цементувати, бе(з, с)системний

Г бе(з, с)сніжний, (з, с)плутати, ро(з, с)ступитися

10. НЕ ТРЕБА ставити коми між однорідними членами в реченні (розділові знаки пропущено)

А Вечір приліг на зелені отави руки в траві розметав.

Б Холодом повіяло. Настали непривітні і короткі дні.

В В'ється стежка тоне у житах.

Г Прийшла пора свята благословенна.

11. Правильно утворені ступені порівняння прикметників у всіх словах у рядку

А більш кваліфікований, самий могутніший

Б менш емоційний, пребілий

В вужчий, самий дружний

Г найцінніший, найменш вільний

12. Фразеологічний зворот використаний у реченні

А Єдиною перешкодою до здійснення наших планів завтра можуть стати на­ші сумніви сьогодні.

Б Скромність ніколи не вадить людині, а робить її ще красивішою й приваб­ливішою.

В Удача — це постійна готовність скористатися шансом.

Г Франко — лірик високої проби, і його ліричні вірші просяться часто на музику.

13. Потребує редагування словосполучення

А визначений правильно

Б подорожуючий по країні

В пожовкле листя

Г створений натхненно

14. Літеру и треба писати в усіх словах іншомовного походження в рядку

А кр..терій, д..летант, д..алектика

Б марц..пан, код...фікатор, пр..оритет

В нейтр..но, д..версія, прес..нг

Г д..станційний, ідент..фікація, конф..денційний

15. Літеру є треба писати в усіх словах у рядку

А віддалений, сут..ніти, з..рнинка

Б безп..чально, вел..чальний, вим..сти

В вин…сений, вис.. ленець, розсудл..вий

Г залиш.. ний, к..шеня, зач..рствіти

16. Подвоєні літери треба писати в усіх словах у рядку
А воз..єднання, розкіш..ю, глинян...ий

Б ДОЗВІЛ..Я, ВІД..ЗВЄНІТИ, СОН..ИЙ

В пів..ікна, годин..ий, зміїн..ий

Г від..ати, скручен..ий, невгомон..ий

17. НЕМАЄ вставного слова в реченні (розділові знаки пропущено)

А Справді дощ перестав.

Б Може осінь схоче в гості завітать?

В Деревам щось напевне сниться.

Г Зроби кревно та і з'їж певно

18. Закінчення -е у формі кличного відмінка однини мають усі слова в рядку

А друг, молодець, козак

Б директор, Іван, токар

В Петро, воля, кобзар

Г земля, Галя, радість

19. Правильно написано всі слова в рядку
А з-понад, хтозна-з-ким, будь-які

Б тільки що, казна-що, ніби-то

В де-таки, зроби-бо, ходіть-но

Г заради, з-поза, нажаль

20. Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити тире в рядку (розділові знаки пропущено)

А Чайки сідають на воду креслять блакить ластівки.

Б Прошуміла за вікнами злива відгриміла за обрій гроза.

В Ідеш в життя відкрий себе самого.

Г Не раз кажу змагайся і шукай!

21. Ставити кому між частинами складносурядного речення НЕ ПОТРІБНО в рядку (розділові знаки пропущено)

А Від ставу дівчатко біжить по межі і стоїть на порозі усміхнена мати.

Б У високості тремтів срібний птах і симфонія сонця дзвеніла.

В Яблуко додолу струсять віти і воно вже в кроні не засяє.

Г Сіяє у росах сріблясте проміння і сіється листя в гулке безгоміння.

22. З великої літери треба писати обидва слова в рядку

А (Г, г)енерал (А, а)рмії

Б (А, а)кадемія (Н, н)аук

В (Д,д) демократична (П, п)артія

Г (Є, є)вропейський (С, с)оюз

23. Усі складні слова треба писати через дефіс у рядку

А південно/африканський, фото/журналіст, тьмяно/жовтий

Б інформаційно/аналітичний, лікувально/профілактичний, ячмінно/житній

В пів/Одеси, лісо/промисловий, рекламно/пропагандистський

Г північно/західний, службово/посадовий, східно/слов'янський.

Завдання 24-28 мають на меті встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного ЦИФРОЮ, доберіть відповідник, позначений БУКВОЮ, і впишіть у таблицю.

24. Установіть відповідність.

Відокремлений член речення Приклади

1 означення А Сад, нахиливши срібні віти,

2 прикладка пісні пташині пригадав.
(різновид Б Окрім скрипки, не мав він
означення) відради, не було в нього втіхи.

3 обставина В Здавна, кажуть добрі люди,

4 додаток Бог цей світ звелів любити.

Г Весь простір степу повнився нею,
піснею-жагою, піснею-протестом.

Д Безмежний степ, укритий

снігом, спав.

А

Б

В

Г

Д

1

2

3

4

25. Установіть відповідність.

Односкладне речення Приклади

1 означено-особове А Покосили трави, засіяли лан.

2 неозначено-особове Б Добре діло роби сміло.

3 безособове В Сядемо гуртом та й поговоримо на

4 узагальнено-особове близькі птахам і людям теми.

Г Така шалена стужа, така крута зима.
Д Для мене без тебе і життя нема.

А

Б

В

Г

Д

1

2

3

4

26. Установіть відповідність.

Вид підрядного речення Приклади

1 обставинне способу дії, А Я завтра їду в Україну, яку
міри і ступеня покинув так давно.

2 з'ясувальне Б Ніколи серце не заплаче, бо все

3 обставинне причини обернеться на спів.

4 обставинне умови В Ніяка держава не буде сильною,
якщо не виконуються її закони.

Г Поети кажуть, що їм ні про що писати.

Д Вода стояла на луках,скільки бачило око.

27. Визначте правильне тлумачення фразеологізмів.

Фразеологізм Значення

1. Викладати карти А вигравати

Б змагатися

В розповідати, нічого не приховуючи

Г бути необачним

2. Відвести душу А замилуватися

Б стомитися

В померти

Г довіритись

3. Замазати рота А нагодувати

Б змусити замовкнути

В нафарбувати

Г підлестися до когось

4. Кадити фіміам А уникати покарання

Б ошукувати когось

В вихваляти кого-небудь

Г замітати сліди злочину

А

Б

В

Г

Д

Е

1

2

3

4

28. Визначте, якою частиною мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово).

Зібралося (1) кілька десятків сівачів (2) і стільки ж борін; по батьковому наказу порозсівали (3) невіяне зерно (4) по неораних стернях.

А числівником

Б дієприкметником (як форма дієслова)

В сполучником

Г дієприслівником (як форма дієслова)

Д прийменником

Е прикметником

А

Б

В

Г

Д

1

2

3

4

Читання й аналіз тексту

Прочитайте уважно текст. Виконайте завдання 29-36 до нього. З чотирьох варіантів відповідей виберіть ОДНУ правильну й обведіть кружечком букву, яка їй відповідає.

Текст

ГУМАНІТАРНА АУРА НАЦІЇ,

АБО ДЕФЕКТ ГОЛОВНОГО ДЗЕРКАЛА

Гуманітарна аура нації… Чи не правда, це приємне для слуху поєднання слів? Справді, кожна нація повинна мати гуманітарну ауру, тобто комплекс наук, що охоплюють усі сфери суспільного життя, включаючи освіту, літературу, мистецтво, у їхній інтегральній причетності до світової культури і, звичайно ж, у своєму неповторно національному варіанті.

Кожна нація повинна мати систему дзеркал, у складному спектрі віддзеркалень яких суспільство може мати об'єктивну картину самого себе і давати невикривлену інформацію про себе, сфокусовану в головному дзеркалі. Ефект головного дзеркала, точність його оптики відіграють вирішальну роль. У нас цей телескоп давно застарів, не модернізується, його обслуга часом не дуже й грамотна, а часом і недобросовісна, й упереджена, так що нація відбивається не в системі розумно встановлених дзеркал, фокусується не в головному дзеркалі, а в скельцях некоректно поставлених лінз і призм, що заломлюють її до невпізнання. Маємо не ефект, а дефект головного дзеркала, місцями воно розбите, уламки розкидані скрізь по світу.

Що мала зробити Україна відразу після руйнування залізної завіси? Насамперед — об'єктивно оцінити ситуацію. Поставити свою оптику, свою систему дзеркал. Розробити свою гуманітарну політику, її стратегію та пріоритети. Зафіксувати себе у свідомості людства парадоксом молодої держави з тисячолітньою культурою, яка була досі заблокована через історичні причини. Бути відкриттям для світу, а не морально ущербним народом в абераціях чужих віддзеркалень. Ефективне не те, що заперечує чуже, а те, що утверджує своє.

Замість цього ми пішли за інерцією і не зробили рішучої спроби змінити ситуацію. Більше того, ще й поглибили її за останні роки. Не протиставивши дезінформації про Україну потужної гуманітарної думки, розпочали входження в Європу з оберемком анахронічних проблем. Знайшлися «будителі», які зчинили великий шум і витворили добрячий-таки мультиплікат — націю, що хропе, стоячи на колінах. Або двох українців, з яких неодмінно вегетуються три гетьмани.

Ще один лейтмотив — рефлексії щодо брому, без якого нібито не можна читати нашу історію. Сказані колись під гарячу руку, ці слова Володимира Винниченка повторюються, й тиражуються, і заганяють співвітчизників у комплекс причетності до ексклюзивних жахіть нашої історії. А яку історію можна читати без брому? Історію Англії можна читати без брому? Чи історію Франції, з її Варфоломіївською ніччю, з кривавим термідором? Чи історію Стародавнього Риму з його гладіаторами, із цирком, де леви на арені роздирали християн? Чи, може, історія Німеччини дає взірці ідилічного розвитку нації? Кожній нації є за що посипати голову попелом. Тільки не треба ним запорошувати очі наступних поколінь. Ніхто з нас, хто живе тепер, не може нести відповідальності за давні неспокутувані гріхи. Але кожен з нас зобов'язаний їх не повторювати і не примножувати.

Ореол, аура — це дуже тонка матерія, це не панцир і не щит, а проте, нації, які мають ауру, надбану віками, захищені надійніше. У нас є прекрасні вчені, фахівці з різних галузей знань, але чомусь прислухаються не до них, їхні постаті відсутні в головному дзеркалі нації, зате безперестанку мигтять фальшиві зірки шоу-бізнесу або політики всіх мастей і калібрів, які вистрілюють у маси сумнівні гасла й сентенції, типу «національна ідея не спрацювала», «наш народ не готовий», «друга державна мова». Не додає Україні престижу й мова її громадян і політиків. Нечуваний тиск русифікації призвів до патологічних мутацій. Мова — це також обличчя народу, воно тяжко спотворене.

Чого варті також постійні заклинання культури економікою — це вже лейтмотив із вищих ешелонів влади — мовляв, відродимо економіку, тоді й почнеться духовне відродження. Блюзнірство говорити про те, що духовне життя залежить від економіки й добробуту, коли перед очима долі замучених, переслідуваних, репресованих українських письменників. Чомусь в історичне безсмертя увійшли саме вони, а не ті, хто процвітав за всіх режимів. Так що все це — злиденство духу, популістські дурниці, той самий дефект головного дзеркала. Враження таке, що того дзеркала взагалі немає. На його місці нуль. Дірка, заткана павутиною. Навіть не дефект головного дзеркала, а його відсутність.

У такій ситуації держава повинна мати глибоко продуману гуманітарну політику, створювати механізми ефективного впливу, координувати зусилля своїх учених і митців. Бо за таких деструкцій у перехідний період це життєво необхідно — накреслити шляхетні обриси своєї культури.

Безперечно, такий телескоп без дефектів усього лиш за вісім років державності створити важко. Це дуже складна система дзеркал. Але ж принаймні можна було б уже мати хоч якийсь проект. Ще за радянських часів як була поставлена оптика на примітив, так вона й залишилася.

Ще наші класики не повернуті Україні в нормальній цивілізованій оптиці, ще текстологічно не відновлені їхні твори, покалічені то царською, то радянською цензурою, ще ми їх не звільнили від полуди фальсифікацій — а вже взялися руйнувати. А де ж наша універсально-державницька теорія? Я не закликаю до шовіністичних ідеологем, але ж потрібна концептуалізація підвалин, на яких має стояти держава. Наріжним каменем таких підвалин у цивілізованих народів завжди була книга, культура. Рим переміг Грецію мілітарно, але вона його підкорила культурою, продовживши себе в античному інваріанті й подарувавши йому історичне безсмертя. В епоху Відродження навіть данину з переможених брали книгами.

На початку створення світу було Слово. На початку створення нації теж має бути Слово. Ось він і настав, цей найвищий час — повернути народу його історію, мову, культуру. Адже все це віками нищила імперія як визначальні чинники його національної ідентичності.

Держава — це система, яка зберігає себе. І якщо ми держава, а отже, система, то чому ж ми дозволяємо її руйнувати? А може, ставити питання про гуманітарну ауру України ще не слід, може, це передчасно і навіть по-своєму некоректно? Думаю, що слід. Треба робити все, що може прискорити процес її опритомнення, її повноцінного входження у світове співтовариство. Навіть якщо для цього потрібна шокова терапія.

Отож історія триває. І якщо ми вчора не випили брому, читаючи її, то сьогодні й завтра будемо здатні її творити.

Демократія тим і добра, що при демократії не держава руйнує людину, а людина будує державу. І саму себе, і своє гідне життя, і гуманітарну ауру своєї нації (За Л. Костенко).

29. Говорячи про встановлення «системи дзеркал» у країні, Л. Костенко мала на увазі

А економічну політику держави, спрямовану на поліпшення добробуту народу

Б системну державну пропаганду культурних здобутків нації, спрямовану на виховання гідності в громадян і створення у світі позитивного іміджу країни

В розбудову інформаційного простору держави, що забезпечить відкритість України

Г об'єктивне оцінювання політичної ситуації і вчасне реагування на неї.

30. Думку про те, що «держава повинна мати глибоко продуману гуманітарну політику, створювати механізми ефективного впливу», Л. Костенко конкретизує в реченні

А «Кожна нація повинна мати систему дзеркал, у складному спектрі віддзеркалень яких суспільство може мати об'єктивну картину самого себе і давати невикривлену інформацію про себе, сфокусовану в головному дзеркалі».

Б «Ореол, аура — це дуже тонка матерія, це не панцир і не щит, а проте, нації, які мають ауру, надбану віками, захищені надійніше».

В «Ефективне не те, що заперечує чуже, а те, що утверджує своє».

Г «Ось він і настав, цей найвищий час, повернути народу його історію, мову, культуру».

31. До визначальних чинників національної ідентичності українців, на думку письменниці, належать усі названі нижче, КРІМ

А культури

Б науки

В економіки

Г мови

32. Нагадуючи слова В. Винниченка про те, що історію України не можна читати без брому, Л. Костенко застерігає читачів, що вони

А причетні до ексклюзивних жахіть нашої історії

Б повинні нести відповідальність за давні неспокутувані гріхи

В мають ураховувати, а не повторювати помилки історії

Г мають знати не менш криваву історію інших народів

33. Речення «Кожна нація повинна мати систему дзеркал, у складному спектрі віддзеркалень яких суспільство може мати об'єктивну картину самого себе і давати невикривлену інформацію про себе, сфокусовану в головному дзеркалі» у будові тексту виконує роль

А вступу

Б тези

В антитези

Г аргументу

34. Головна думка твору Л. Костенко — це заклик

А розбудовувати гуманітарну політику держави, яка захищатиме національну ідентичність українців і створюватиме позитивний імідж України у світі

Б вивчати уроки української та європейської історії, щоб не повторити помилок, зроблених у минулому

В відродити економіку України, що створить умови для розквіту культури нації, а відтак і виходу із системної соціально-економічної кризи

Г налагодити гуманітарні зв'язки з країнами європейської спільноти, які мають значний досвід державотворення

35. Поняття «гуманітарна аура нації» та «головне дзеркало нації» мають у тексті значення

А різні

Б протилежні

В однакові

Г спочатку різні, наприкінці тексту однакові

36. У реченні «Ефект головного дзеркала, точність його оптики відіграють вирішальну роль» використано фразеологічний зворот

А ефект головного дзеркала

Б точність оптики

В відіграють роль

Г відіграють вирішальну роль.

ВЛАСНЕ ВИСЛОВЛЮВАННЯ

Складіть і запишіть роздум «Чи варто пам'ятати минуле заради майбутнього?».

Сформулюйте тезу, наведіть два-три переконливі докази, які найкраще аргументуватимуть ваші міркування. Проілюструйте ваші думки посиланнями на приклади з художньої літератури (укажіть проблему, порушену письменником, назву твору, назвіть художній образ, який допомагає розкрити проблему, наведіть цитату із твору тощо), історичні факти або випадки з життя. Не переказуйте зміст, не давайте повної характеристики образів. Сформулюйте висновки.

Орієнтовний обсяг роботи — 1,5-2 сторінки зошита (200-250 слів). Текст обсягом до 100 слів учителі не перевірятимуть.

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Завдання 1—4 мають по чотири варіанти відповідей, з яких лише ОДНА правильна. Виберіть правильну відповідь і обведіть кружечком букву, яка їй від повідає.

Аналіз твору

Євген Гуцало

* * *

В терновому світі в терну і щастя тернове, де в терну і радість тернова, й тернові жалі, вділи мені, доле, страждання тернове любові і горе тернове вділити мені не жалій.

Комусь хай калинове світло на долю проллється, комусь хай калинова музика грає в словах, комусь хай калинова кров прострелить у серці, комусь хай калиновим сонцем горить голова.

Вділи мені, доле, за обрій тернову дорогу

і зорі тернові вділити також не забудь,

щоб терном із неба вони опадали під ноги,

щоб в зоряних тернах терновий верстався мій путь.

Когось хай калина обійме калиновим віттям, когось хай калина цілує у спраглі вуста, комусь хай цей світ обернеться калиновим цвітом, комусь хай завжди по калинових мчати мостах...

Вділи мені, доле, тернового чесного слова, тернової муки на роки тернові мої, вділи мені, доле, тернової рідної мови, а в ній хай співають тернові мої солов'ї.

Коли ж відцвіту я у цьому терновому світі, коли ж відгорю у колючих тернових словах із лугу хай прийде калина з похиленим віттям, хай прийде калина і стане мені в головах.

1. У поезії провідним є мотив

А щастя й горя в житті людини

Б випробувань у житті людини

В боротьби за своє щастя

Г ролі мистецтва в житті людини

2. Символіка твору передається

А паралелізмом

Б контрастом

В епіфорою

Г анафорою

3. У другій строфі використано

А анафору

Б антитезу

В асонанс

Г алітерацію

4. Поезію написано віршовим розміром

А ямбом

Б хореєм

В дактилем

Г амфібрахієм

Завдання 5—20 мають по п'ять варіантів відповідей, з яких лише ОДНА правильна. Виберіть правильну відповідь і обведіть кружечком букву, яка їй від­повідає.

5. Олекса Мишанич про один із поетичних творів Григорія Сковороди сказав так:
«Та широка картина "світу" і його мерзот, яка є у філософських трактатах, у цій
пісні зібрана немов в один фокус». Ідеться про твір Г. Сковороди

А «Ой ти, пташко жовтобока...»

Б «Кто сердцем чист и душою»

В «Гей поля, поля зелені»

Г «Dе Libertate»

Д « Всякому місту — звичай і права...»

6. Прочитайте уривок із поеми І. Котляревського «Енеїда».

Тоді Зевес кружляв сивуху

І оселедцем заїдав,

Він, сьому випивши осьмуху, Послідки з кварти виливав.

Комічного зображення небожителів Парнасу І. Котляревський досягає за допомогою

А буфонади

Б бурлеску

В іронії

Г фарсу

Д гротеску

7. Прочитайте портретну характеристику героїні літературного твору.

От така як вийде, то що і твоя панночка! Іде, як павичка, не дуже по усім усюдам розгляда, а тільки дивиться під ноги. Коли зі старшим себе зострілась, зараз низенько вклонилась та й каже: «Здрастуйте, дядюшка!» або: «Здорові, тітусю!» І таки хоч би то мала дитина була, то вже не пройде просто, усякому поклониться і ласкаво заговорить.

В уривку описано

А Устину з повісті Марка Вовчка «Інститутка»

Б Марусю з повісті Г. Квітки-Основ'яненка «Маруся»

В Лесю з роману П. Куліша «Чорна рада»

Г Галю з роману Панаса Мирного й І. Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Д Меланку з повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я»

8. Поезією «До Основ'яненка» Т. Шевченко утверджує ідею

А пробудження в українців гідності, запорозького лицарства й честі

Б заклику до об'єднання в єдину державу всіх слов'янських народів

В засудження сучасників за їхню байдужість і рабську покору

Г розвінчання лицемірства церкви, яка підтримує колонізаторську політику царської Росії

Д викриття завойовницької політики царської Росії як «тюрми народів».

9. У творі «І мертвим, і живим...» Т. Шевченко звертається передусім до

А низового козацтва

Б козацької старшини

В української інтелігенції

Г поневоленого селянства

Д небагатого міщанства

10. Історичним джерелом, використаним П. Кулішем у сюжеті роману «Чорна рада», став

А «Київський літопис»

Б «Галицько-Волинський літопис»

В «Літопис Самовидця»

Г «Літопис Величка»

Д «Літопис Грабянки»

11. «Будинок із багатьма прибудовами, зробленими неодночасно і не за строгим планом» — так відомий український літературознавець О. Білецький охарактеризував композицію роману

А «Чорна рада» П. Куліша

Б «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного й І. Білика

В «Єремія Вишневецький» І. Нечуя-Левицького

Г «Кармелюк» М. Старицького

Д «Мазепа» Б. Лепкого

12. Ідеєю драми-феєрії «Лісова пісня» є утвердження

А думки про втечу від людського життя і його проблем у світ природи

Б краси волелюбного незнищенного духу, змістовного людського життя

В переконання про обов'язок митця перед суспільством

Г рівноправних стосунків чоловіка й жінки

Д права селянина на вільну працю

13. Новела М. Коцюбинського «Intermezzo» стала відгуком на

А повстання робітників на початку XX ст.

Б події Першої світової війни

В революцію 1905 р.

Г революцію 1917 р.

Д реакцію після революції 1905 р.

14. У романі «Маруся Чурай» Л. Костенко порушує проблему

А пошуку митцем нового ідеалу

Б ролі особистості в історії

В громадянської активності митця

Г красивого й корисного в житті людини

Д цінності людини, яка проявляється не в красі, а в чеснотах

15. Пригадайте епізоди з п'єси І. Карпенка-Карого «Хазяїн».
Пузир продає Золотницькому подарований дружиною халат.
Пузиря в старому кожусі не пускають у банк.

Пузир біжить за «грабіжниками» добра гусьми.

Через змалювання цих подій письменник розкриває проблему

А добра і зла

Б збагачення заради збагачення

В взаємин «пузирів» та інтелігенції

Г духовності

Д взаємин між членами родини

16. До тематики повісті О. Довженка «Україна в огні» НЕ НАЛЕЖИТЬ тема

А загарбницької суті окупантів та їхньої аморальності

Б відступу радянської армії та осудливого ставлення до нього О. Довженка

В критики партійної номенклатури

Г війни й кохання

Д ролі письменника в часи лихоліття

17. У романі У. Самчука «Марія» порушено проблему

А неможливості неординарної особистості бути щасливою

Б формування національної самосвідомості народу

В геноциду радянської влади проти українського народу

Г історичної пам'яті українського народу

Д поєднання красивого й корисного в праці людини

18. НЕ Є символічним значенням у назві роману В. Барки «Жовтий князь» варіант відповіді

А голодомор українського народу

Б самотність і незахищеність людини в XX столітті

В тоталітарна система, яка сіє смерть і спустошення

Г надприродне, космічне зло, що набрало сили в XX столітті

Д протистояння двох сил — добра і зла

19. Убивство сином матері зображено у творі

А «Марія» У. Самчука

Б «Я (Романтика)» М. Хвильового

В «Тигролови» І. Багряного

Г «Жовтий князь» В. Барки

Д «Третя Рота» В. Сосюри

20. У романі У. Самчука «Марія» НЕ ПОРУШЕНО проблем

А любові до праці як основи життя

Б духовності, віри в Бога

В пошуків високих ідеалів

Г аполітичності українського селянства

Д гріха та його спокутування

Завдання 21—24 мають на меті встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного ЦИФРОЮ, доберіть відповідник, позначений БУКВОЮ, і впишіть у таблицю.

21. Установіть відповідність.

Уривок із твору Автор

1 Не поет бо це ж до болю мало, А Василь Стус
Не трибун бо це лиш рупор мас, Б Євген Маланюк
І вже менш за все «Кобзар Тарас». В Павло Тичина

2 На колимськім морозі калина Г Леся Українка
зацвітає рудими слізьми. Д Ліна Костенко
Неосяжна осонцена днина,

і собором дзвінким Україна написалась на мурах тюрми.

3 О, сліз таких вже вилито чимало,
Країна ціла може в них втопитись;
Доволі вже їм литись,

Що сльози там, де навіть крові мало!

4 Думами, думами —

наче море кораблями, переповнилась блакить

Ніжнотонними:

Буде бій

Вогневий!

Сміх буде, плач буде

Перламутровий...

А

Б

В

Г

Д

1

2

3

4

22. Установіть відповідність.

Цитата Слова належать

літературному персонажеві

1 Віють вітри, віють буйні, А Марусі Чурай
Аж дерева гнуться. (Л. Костенко)
О, як моє болить серце, Б Терпилисі

А сльози не ллються. (І. Котляревський)

2 Калина так хизується красою, В Катерині

що байдуже їй до всього на світі. (Т. Шевченко)

Така, здається, й я була торік, Г Мавці
Але тепер мені чомусь те прикро... (Леся Українка)

Як добре зважити, то я у лісі Д Наталці Полтавці
Зовсім самотня... (І. Котляревський)

3 А я піснями біль тамую.
Увечері, бувало, сидимо,

задумаюсь, затихну, засумую.
Пряду печаль... Співається само:

«Повій, вітре буйнесенький, звідкіль тебе прошу. Розвій, вітре, мою тугу, що на серці ношу!»

4. Постривай же, мій голубе!

Дивись — я не плачу.

Ти не пізнав мене, Йване?

Серце, подивися,

їй-же богу, я…

А

Б

В

Г

Д

1

2

3

4

23. Установіть відповідність.

Приклад Троп

1 Ревуть блискавиці хмар. А метафора

2 Я ходив-блукав до ночі синім степом Б метонімія
без доріг. В синекдоха

3 А у тебе очі як волошки в житі. Г епітет

4 Влаштувався на роботу, може, Д порівняння

яку копійку заробить.

А

Б

В

Г

Д

1

2

3

4

24. Установіть відповідність.

Прізвища шістдесятників Сфера діяльності

1 Є. Гуцало, Гр. Тютюнник, Вал. Шевчук А поети

2 А. Горська, П. Заливаха, В. Зарецький Б прозаїки

3 С. Параджанов, Ю. Іллєнко, І. Миколайчук В режисери, кіномитці

4 І. Дзюба, М. Коцюбинська, Є. Сверстюк Г критики, публіцисти

Д художники.

А

Б

В

Г

Д

1

2

3

4

3 комментария: