За видами поєднання своїх частин складні речення поділяються на:
складне речення
приклади
сполучникове
Я згодився, і ми разом гуляли по місту
безсполучникове
Не ходи, дівча, на луг, не ламай тополю
складна синтаксична конструкція
Ще сніг кругом, ще голі віти в дубс, і не курличуть в небі журавлі (В.Сосюра)
У сполучниковому складному реченні всі частини речення поєднуються за допомогою сполучника або сполучникових слів.
У бесполучниковому- частини речення поєднані за допомогою інтонації.
У складній синтаксичній конструкції (складному реченні з різними видами зв'язку), частини речення поєднуються як за допомогою сполучника, так і за допомогою інтонації.
Складносурядне речення- це речення, частини якого рівноправні за смислом і поєднані сурядним зв'язком за допомогою сурядних сполучників: Завірюха стугоніла, вила, а мороз гострив свій білий ніж (І.Драч).
Частини складносурядного речення з'єднуються сполучниками сурядності:
Складнопідрядне речення- це речення, частини якого нерівноправні за смислом і поєднані сурядним зв'язком за допомогою сполучників підрядності або за допомогою сполучного слова.
Одна з частин складнопідрядного речення є головною, інша- залежною. Від головної частини до залежної можна поставити питання.
Напр.: Щоб не пламеніти горобині самотньо, посадив я поблизу неї нашу українську калину (І.Цюпа)- для чого посадив?
Серед складнопідрядних речень виділяються три основних види:
складнопідрядні речення з підрядними означальними;
складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними;
складнопідрядні речення з підрядними обставинними.
складнопідрядне речення
приклади
підрядне означальне
Для нас тоді був цілий світ, як вимріяна казка (П.Карманський)
підрядне з'ясувальне
Щасливий, хто сни має милі (Л.Українка)
підрядне обставинне
Малі дерева схожі на дорослих, як діти на своїх батьків (М.Сингаєвський)
Підрядні означальні речення- це підрядні речення, які відповідають на питання який? яка? яке? які? і залежать від одного з членів речення, вираженого іменником або іншою частиною мови в ролі іменника.
Підрядні означальні речення приєднуються до головного речення за допомогою сполучних слів який, чий, котрий, що, де, куди, звідки, коли та сполучників щоб, як, ніби, наче, неначе: А справжня слава- це прекрасна жінка, що на могилу квіти принесе (Л. Костенко).
В наведеному прикладі підрядне речення приєднується до головного сполучним словом що. Воно є підметом підрядного речення (його можна замінити на сполучне слово яка, а також на вона, жінка).
Окремо виділяються займенниково- означальні речення, які пояснюють член головного речення, виражений займенником той, вжитим у значенні іменника: Те, що було, минулося, І знову не буде (Т.Шевченко).
Підрядні з'ясувальні речення- це підрядні речення, які відповідають на питання відмінків і пояснюють присудок у головному реченні.
Вони приєднуються до головного речення за допомогою сполучних слів хто, що, який, чий, котрий, де, куди, звідки, коли, відколи, як та сполучників що, як, щоб, ніби, мов, наче, неначе.
Сполучне слово є членом підрядного речення і вимовляється з підкресленою інтонацією: З дороги видно було, як вився у низині кривульками глибокий та каламутний Прут (М.Коцюбинський).
Підрядні речення місця вказують на місце або напрям дії, про яку йдеться в головному реченні і відповідають на питання де? куди? звідки?
Вони стосуються всього головного речення, проте можуть уточнювати обставину місця, виражену вказівним словом (прислівниками там, тут, туди, звідти, скрізь, всюди).
До головного речення підрядні місця приєднуються сполучними словами де, куди, звідки (Іди туди, звідки прийшов).
Підрядні речення часу вказують на час місця дії, про яку йдеться в головному реченні і відповідають на питання коли? відколи? доки? з якого часу? як довго?
Вони стосуються головного речення в цілому і приєднуються до нього сполучними словами як, як тільки, ледве, коли, поки, доти, скоро, під час того як, після того як.
Вказівними словами в головному реченні можуть виступати прислівники тоді, відтоді, доти (Він повернувся додому тоді, коли все скінчилося).
Підрядні речення способу дії вказують на способ (характер) дії, про яку йдеться в головному реченні і відповідають на питання як? яким способом?
Вони пояснюють один із членів речення і приєднуються до нього сполучниками як, що, щоб, аж, ніби, наче, неначе, мов, немов, ніж, чим…тим та сполученими словами скільки, наскільки, як.
Вказівними словами в головному реченні можуть бути прислівники так, настільки, займенником стільки (Сергій подивився на Ольгу (так), наче вперше її побачив).
Підрядні порівняльні речення вказують на місце або напрям дії, про яку йдеться в головному реченні і відповідають на питання як? як саме? подібно до чого?
Вони пояснюють усе головне речення і приєднуються до нього сполучниками як, ніби, неначе, мов, немов, немовби, немовбито (Хмари насувалися, наче великі хвилі).
Підрядні порівняльні речення можуть бути неповними(Ніби від землетрусу, здригнулася вся земля).
Підрядні умовні речення вказують на умову, за якої можливо те, про що йдеться в головному реченні і відповідають на питання за якої умови?
Вони пояснюють усе головне речення і приєднуються до нього за допомогою сполучників якщо, коли (можна замінити на якщо), коли б (можна замінити на якби), якби, як, аби, тільки б.
Вказівним словом у головному реченні може бути прислівник тоді (Як рясно квітує горобина, то добрий буде урожай).
Підрядні допустові речення вказують на те, всупереч чому відбувається дія у головному реченні і відповідають на питання незважаючи на що?
Вони стосуються головного речення в цілому і приєднуються до нього сполучниками хоч (хоча), дарма що, незважаючи на те що, як не, куди не, хай (нехай): Олена, хоч і була гострою на слово, змовчала.
Підрядні наслідкові речення вказують на наслідок того, про що йдеться в головному реченні. Підрядні наслідкові речення не відповідають на питання.
Вони пояснюють головне речення в цілому, завжди стоять після нього і приєднуються до нього сполучником так що: Теплий туман стелився по полю і наливав балку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому (М.Коцюбинський).
До підрядних наслідкових близькі за значенням підрядні супровідні речення. Вони приєднуються до головного речення займенником що у різних відмінках (Досить холодно, щоб іти так далеко).
Речення, яке складається з двох і більше простих речень, що утворюють змістову, структурну та інтонаційну єдність, називають складним: Веселий вересень у лісі повісив ліхтарі, і сонце на злотистім списі гойдається вгорі (Ю. Клен).
У складних реченнях чітко виступають три типи зв'язку: сурядний,підрядний і безсполучниковий. Вони й утворюють три моделі складних речень: складносурядні, складнопідрядні й безсполучникові. Складносурядне речення Складносурядним називають таке складне речення, частини якого незалежні одна від одної й пов'язані між собою сполучниками сурядності.
Сполучники сурядності
Єднальні: і, й, та (у значенні і), ні - ні, та й, також, ані - ані. Протиставні: а, але, зате, та (у значенні але), проте, однак. Розділові:або, або - або, чи, чи - чи, то - то, хоч - хоч, не то - не то, чи то - чи то.
Прості речення, які входять до складу складносурядного, можуть бути однотипними (двоскладними, односкладними) або різнотипними (одна частина складного речення - двоскладне речення, інша - односкладне). Він так сказав, і той його облишив (Л. Костенко); Приходив дощ, а потім було зимно (Л. Костенко).
У складносурядних реченнях найчастіше виражаються відношення єднальні, протиставні й розділові (порівняйте функції сурядних сполучників та їх класифікацію). Окрім того, складносурядні речення можуть виражати зіставні, приєднувальні, пояснювальні відношення з різними додатковими відтінками значень.
Речення з єднальними сполучниками
Засобами вираження єднальних відношень є інтонація та єднальні сполучники і (й), та (в значенні і), які можуть бути одиничними й повторюваними, та й (з приєднувальним відтінком значення), повторювані сполучники ні - ні, ані - ані:
Нове століття вже на видноколі, і час новітню створює красу (Л. Костенко); Заснули доли, і полонина в тиші спить (О. Олесь); Може квіти зійдуть - і настане ще й для мене весела весна (Леся Українка); Сонце зайшло , і надворі Почало вже темніти (І. Нечуй-Левицький); А ти вийшла - і сталося чудо якесь ... (О. Олесь); Раптом у двір швидко ввійшов якийсь дядько, і вони з Семеном поспішно, таємниче почали про щось говорити (В. Винниченко); І стонадцятий сніг ті поля притрусив, і уже прилетять не ті самі лелеки (Л. Костенко) ; Ані птиця не порхала, ані вітер не віяв (Марко Вовчок).
Якщо в частин складного речення наявний спільний другорядний член (найчастіше - обставина, рідше - додаток), який завжди міститься в першому реченні, то кому перед сурядним сполучником не ставимо: А сьогодні над Харковом зупинились табуни південних хмар і йде справжній тропічний дощ - густий, запашний і надзвичайно теплий (М. Хвильовий); Тоді я звертався до них і ми перекидаємось словами (М. Хвильовий);
Речення з протиставними сполучниками
Складносурядні речення з протиставними сполучниками (а, але, проте, та у значенні але, зате, однак)виражають відношення протиставлення або зіставлення,іноді з різними додатковими відтінками (невідповідності, обмеження та ін.). Із цієї причини порядок слів у другій частині зумовлений характером її протиставлення першій частині. Наприклад: Усе іде, але не все минає над берегами вічної ріки (Л. Костенко); Він десь пішов і не вернувся, проте тут була його тінь, була про нього згадка
(У. Самчук); Думки критиків щодо виставлених робіт не збіглися, зате наші враження були якнайкращими (3 газети); Ще назва є, а річки вже немає (Л. Костенко).
Відтінку допустовості складносурядним реченням із протиставними відношеннями надають конструкції типу ще - а вже, тільки - а вже, вже - а ще, ще - а, вже - проте, ще - але вже та ін. Перша частина такої конструкції стоїть у першому сурядному реченні, а друга, куди входить і сполучник, - у другому. Наприклад: Ще немає ні людства, ні преси, ні головліту, а цензура вже є ... (Л. Костенко).
Речення з розділовими сполучниками
У складносурядних реченнях із розділовими відношеннями частини поєднуються розділовими сполучниками або, чи, а чи, чи - чи, то - то, чи то - чи то, не то - не то. Складносурядні речення з розділовими сполучниками передають значення несумісності, взаємовиключення, чергування: Чудно склалась моя доля! Чи воно без талану чоловік уродився, чи талану у Бога не заробить? (І. Карпенко-Карий). Сполучник то - то повторюваний, вказує на послідовну зміну подій: То шумів зелений лист, то в вінку мінився злотом ряст весняний, то золотим дощем лились пісні (Леся Українка)
У реченнях із сполучниками чи то - чи то, не то - не то передано відношення чергування,послідовності між частинами складносурядного речення. Ці сполучники мають значення непевності, невизначеності, припущення: Чи то було мені, чи снилося мені - синіли груші, груші чи смереки ... (М. Вінграновський).
Сполучник чи - чи вживають у складносурядних розділових реченнях, що виражають перелік взаємовиключених подій, явищ: І що мені робить, коли малий зажинок судилося почать на ниві нерясній? Чи викинути серп і йти байдикувати, чи долю проклясти за лютий недорід? (В. Симоненко).
Розділові знаки між простими реченнями в складносурядному
Між частинами складносурядного речення може стояти кома, крапка з комою, тире.
1. Між частинами складносурядного речення ставимокому:
Важким холодним сном спала земля, а високо над нею притаїлись зорі (М. Стельмах).
2. Кому не ставимо між двома частинами складносурядного речення, якщо вони мають спільний другорядний член або частки лише, навіть, ще та ін.:
В одну мить розсунувся простір і стали ближчими зорі (Ю. Мушкетик).
3.Крапку з комою ставимо між частинами складносурядного речення, якщо в середині їх є свої розділові знаки або якщо вони далекі за змістом:
Уже й череда перейшла; і тільки шляхом ледве плуганились дві корови, одбившись од череди (І. Нечуй-Левицький).
4. Тире між частинами складносурядних речень ставимо, коли між ними є причиново-наслідковий зв'язок або виражена швидка зміна подій: Був час обідньої перерви - і все живе поховалося в затінки, ущухло, принишкло (О. Гончар).
Вправа 1. Записати речення, довести, що вони є складносурядними. Підкреслити граматчні основи речень, вказати слова, що за змістом стосуються обох частин (їх виділено). Пояснити вживання і невживання коми між частинами складносурядних речень.
За тополями сонце встає і зозуля кує правічна (І. Переломов). А за стіною стогне завірюха і хилить голову засніжена сосна (Д. Фальківський). Не цвітуть квітки зимою і дерева не шумлять (Олександр Олесь). Осіннє сонце блиснуло на мить, і тільки срібна паморозь димить (І. Гнатюк). Вже димаріє дальня даль і небо домнами палає (В. Сосюра). Знову діти стали школярами і синиця дзвонить школярам (М. Рильський). На вікнах розсиплеться сонячне скерцо і рух засміється над скрипом гальма (Л. Костенко). Там Довженкові кінокадри проросли у віки дубами і Довженковими піснями зачарована снить Десна (А. Малишко).
Десь тут пройшлась лісами Чураївна і чари Леонтович розгубив (В. Лупейко). Завмирає, змовкає моя злоточола діброва, і задумливі шати її вже лежать на землі (Н. Гілевич). Од акордів ясних наче даль розцвіта і всміхається небо безкрає (В. Сосюра). Від пісні журливої дуб сколихнувся и лелеки здригнулись вві сні (І.Гуржій). Колись давно в нас чорногуз помер і подруга його ско швидко в тузі (II. Воронько). Теплий день розхлюпує блакить, і ластівки купаються в промінні (О. Ісаченко). На голках молодої трави ще не розтанула роса й приглушено мерехтять краплини (Є.Гуцало). Перед вами одні тільки піски жовтіють та безмірна пусі розлягається буро-червоним піском (Панас Мирний).
Словник. Скерцо — музичний твір у жвавому, швидкому темпі.
Вправа 2.
Вставте, де треба, пропущені букви і розділові знаки. Підкресліть граматчні основи речень.
Знов щ..бече юнь і цвіте трава. Там юніс..ть ходила у/в росах хати і жевріла цвітом вона (А. Малишко). Т..пер дорога сина кличе в/даль і я лиш їй одній коритись мушу (Д. Луценко). Межи білих хаток цвіте вишня р..ясна й тонко/верха тополя пахуч..м листом і ш..л..стить (Марко Вовчок). Ро..гойдає сонце свої качелі і б..жолині вдарять в..олончелі (А. Малишко). Ще лист не жовтів у осін..ій журбі і трави не/никли зів'яло. Пр..вітно усе усміхалос.. тобі і сонце те цілувало (В. Сосюра). Ш..пшина вбралась у корал..ове намисто, і літо баб..не впл..лось між нам..стин (Є. Гуцало). Дощ полив і день такий полив'ян..ий. Все-бл..щить і люди як нові (Л. Костенко). В повітрі пахне кріп й доспіле пахне сіно (Є. Гуцало). Ранками стала сивіти з..мля і поля брал..ся л..гкою памороз..ю (О. Гончар) В холодних снах снуют.. світанки й тр..мтить замріяно ріка і ст..лить кил..м/самобранку дбайлива ос..ні рука (Д. Горішний).
Вправа 3
Переписати речення, розставляючи пропущені розділові знаки . Підкреслити граматичні основи. В останньому реченні підкреслити всі члени речення.
Вітер не/вщухав уже кіл..ка днів і море кл..котіло пронизли..вою с..нявою (П. Загребельний). Якісь кораблі дал..ніли і крилами птиці шуміли (Л. Костенко). Тріщ..в мороз бе..жалісний лихий і підіймався бур..вій с..рдитий (С. Долгошеєнко). Од ударів кололося небо і д..рева над/садно тріщ..ли (І. Немченко). На/завтра сонце устане знову і зійдуть росою отави (М. Овдієнко). Св..нцем набрякли сиві хмари і сонце зникло якос.. в/раз (О. Ісаченко). Десь плигнуть дощі по шибках і бр..дуть сніги в полях (Є. Сарапулова).
1. «Спочатку було Слово…» Такими словами починається
А «Остромирове Євангеліє»
Б Біблія
В Апостол
Г «Повість минулих літ»
2. Найдавніша датована рукописна пам᾽ятка старослов᾽янської мови Київської Русі
А Ізборник 1076 року
Б Ізборник Святослава 1073 року
В «Остромирове Євангеліє»
Г «Повість минулих літ»
3. Давня українська література – це література українського народу
А ХІ – ХІІ ст.
Б ХІ – ХІІІ ст.
В ІХ – ХІІ ст.
Г ХІ – ХVІІІ ст.
4. Енциклопедією, у якій наведено відомості з астрономії й астрології, математики й фізики, історії й філософії, граматики, зоології, ботаніки, логіки й етики, є
А «Поучення дітям » Володимира Мономаха
Б «Повість минулих літ» Нестора Літописця
В Остромирове Євангеліє
Г Ізборник Святослава (1073)
5. Установіть відповідність
Часові рамки
1 ХІ ст.
2 ХІІ – ХІІІ ст.
3 середина ХІV – початок ХVІІ ст.
4 кінець ХVІІ – ХVІІІ ст.
Період
А український ренесанс
Б орнаментальний стиль
В монументальний стиль
Г бароко
Ґ романтизм
6. Установіть відповідність
1 «Коли змія йде пити воду, то яд свій залишає в гнізді, щоб не отруїти тих, хто п᾽є після неї. І ти, людино, йдучи до церкви святої, залиш усяку злобу вдома…»
2 «Перш ніж почали орати й засівати землю, він виростив усі види рослин та створив усіх плазунів і чотириногих, і водну стихію породив також…»
3 «…Норовливого коня вуздечкою стримують, а гнів – розумом…»
4 «…Ось так і виховувався Александр. І виїжджав з воїнами на поле
опановувати військову справу, і в гурті кіннотників учився їздити верхи…»
А «Шестиднев»
Б «Бджола»
В «Александрія»
Г «Фізіолог»
Ґ «О разоренії Єрусалима» Йосиф Флавій
7. Установіть відповідність між термінами та їх визначеннями
А Повчальне алегоричне оповідання про людське життя з яскраво вираженою мораллю.
Б Розташовані в хронологічному порядку коротенькі замітки й докладні оповідання («сказання») про історичні події.
В Переказ про події або людей, оповитий казковістю, фантастичністю.
1 Літопис
2 Притча
3 Легенда
4 Переказ
8. Різновид ораторсько-навчальної прози доби Київської Русі, написаний у формі звернення старшої людини до дітей і нащадків, це
А Літопис
Б Притча
В Легенда
Г Повчання
Ґ Переказ
9. Синонімами до слова Біблія є всі назви, КРІМ
А Книги Книг
Б Книги спасіння
В Євангелія
Г Одкровення
10. Установіть відповідність між легендою та уривком
1 Про перших людей Адама і Єву
2 Потоп на землі
3 Вавилонська вежа
4 Легенди про Мойсея
А Вода в річках змінилася на кров, а риби погинули
Б Цього разу голуб повернувся, несучи в дзьобі щойно зірване оливкове листя В Зійдімо й змішаймо їхні мови, щоб вони не змогли зрозуміти одне одного
Г Не їжте від цього дерева й не торкайтеся його, бо помрете
Ґ І сказав Бог: «Хай станеться світло!»
11. До героїчного епосу українського народу належать твори
А історичні пісні, байки
Б думи, історичні пісні
В прислів᾽я, козацькі пісні
Г соціально-побутові пісні, перекази
12. Найвідоміший твір епохи Київської Русі, невеликий за обсягом, проте визначний за змістом
«Складносурядне речення» та виконайте тестові завдання
Варіант 1
Завдання 1—9 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.
1. Одна з частин складносурядного речення є умовно простим односкладним реченням.
А До літа Вітько знав усіх людей на хуторі, і люди вважали його за свого.
Б Якось і йти стало легше, і незабаром ми підішли до Шнурового двору.
В Ланцюг зовсім уріс у стовбур, і тепер із наросня стирчать два з'їдених іржавих кільця.
Г Кропива жалить мої босі ноги і розхристані груди, а серце б'ється на весь малинник (З тв. О. Аврамчука).
2. Взаємовиключення явищ виражають частини складносурядного речення.
А Криве дерево, та яблука солодкі (Нар. творчість).
В Дбайте про ріллю та й вона про вас подбає (Нар. творчість).
В Багато є таємниць у світі, і одна з найбільших з-поміж них — мова
(І. Вихованець).
Г Чи то синь озерна губиться в зелених масивах лісів, чи то зелені острови плавають у сині озерній? (В. Мірошниченко).
3. Речення
Пригріта молодим весняним сонцем земля парує — дихає на мене прілим торішнім зіллям і картоплинням, а я принюхуюся до тих пахощів, наче до яблуневого цвіту (О. Аврамчук) відповідає характеристиці.
А Складносурядне речення, частини якого з'єднані сурядним протиставним сполучником і виражають протиставлення; інтонація переліку.
Б Складносурядне речення, частини якого з'єднані сурядним розділовим сполучником і виражають зіставлення подій; інтонація зіставлення.
В Складносурядне речення, частини якого з'єднані сурядним протиставним сполучником і виражають зіставлення подій; інтонація зіставлення.
Г Складносурядне речення, частини якого з'єднані сурядним єднальним сполучником і виражають зіставлення подій; інтонація переліку.
4. Перед сполучником і кома не ставиться між частинами складносурядного речення (розділові знаки випущено).
А Зжаті стебла господиня клала навхрест і вони лежали до закінчення жнив (В. Скуратівський).
Б За татарським бродом з червоного маку народжується місяць і коло козацької могили висікається старий вітряк (М. Стельмах).
В Куди в селі сходяться всі стежки і де можна почути всі новини, найнеймовірніші чутки? (А. Данилюк).
Г Пройшовся березень з під сніжником на шапці над татарським бродом і під його ходою вибухнули криги (М. Стельмах).
5. Тире ставиться у складносурядному реченні (розділові знаки випущено).
А Колена ниточка на рушнику любовно заплетена і з того вирізування просвічувалося лапасте дубове гілля (І. Цюпа).
Б Господар лежить і все лежить (Нар. творчість).
В На хвилях перешіптувалися, шерехтіли крижини і кожна з них несла в далечінь шматки украденого щастя (М. Стельмах).
Г У хаті мовчки сиділи зажурені люди а на столі лежало шість з восковими свічками хлібин (М. Стельмах).
6. Виділений сполучник сурядності виражає смислові зв'язки протиставлення у складносурядному реченні.
А Минав день, та наставала таємна, змовна ніч (А. Любченко).
Б Хлопець заплющив очі, та бажання спати, як терпкий важкий покров, застелило його думки млою (В. Під могильний).
В Настає вечір, та лізе на небо червоний місяць (Ю. Яновський).
Г Повернувшись до батьківської хати, я надумав на місці старого саду посадити новий, та тямущі у садівництві люди розраяли (О. Аврамчук).
Прочитати текст і виконати завдання 7-9.
1. Ліс був дуже великий. 2. Зразу росли кущі ліщини, тернини, дикої рожі і малиннику, а далі стояли великі столітні дерева. 3. Тут було спокійно і всі відчували себе затишно. 4. То птиці на верху дерев співали, то дятел стукав у тіні дерев, видзьобуючи поживу. 5. Інколи показувалася білка, що скакала з одної гілки на другу. 6. Хлопці були дуже раді і тішилися, що під вечір розпалять вогонь. 7. На те вони збирали по дорозі повні оберемки сухого гілляччя, що з дерева пообпадало. 8. Роз-таборилися під розлогим старим дубом і розвели вогонь. 9. Тут, у холодному лісі, не відчували спраги але голод їм таки добре докучав (За А. Чайковським).
7. Спільний другорядний член характерний складносурядному реченню.
А Другому.
В Третьому.
В Четвертому.
Г Дев'ятому.
8. Пунктуаційну помилку допущено в складносурядному реченні.
А Другому.
Б Третьому.
В Сьомому.
Г Дев'ятому.
9. Розділовим сполучником з'єднано частини складносурядного речення.
А Другого.
Б Третього.
В Четвертого.
Г Дев'ятого.
Завдання 10—12 мають по п'ять варіантів відповіді, серед яких ДВА ПРАВИЛЬНІ варіанти. Потрібно вибрати ДВА правильні варіанти відповіді.
10. Сполучник сурядності з'єднує частини складносурядних ре чень.
А Добрий чабан дбає не про себе, а про отару.
Б Було б бажання, а розум знайдеться.
В Знання на плечі не тиснуть та з рук не виснуть.
Г Корінь навчання гіркий, та плід його солодкий.
Д Птах високо літає, та до гнізда все одно повертається (Нар. творчість).
11. Складносурядними є речення.
А Кожна людина збирає останки сили, щоб не впасти (О. Туринський).
Б Повітря ніби пом'якшало, почав падати рясний, пухнастий сніг (А. Любченко). В Мінялися нещодавні обриси, і все ставало майже рухомим (А. Любченко).
Г Я йшов по дорозі, а збоку мене брели сторожі моєї душі (М. Хвильовий).
Д Шумлять старі смереки, свище вітер у вітах каштанів (У. Самчук).
12. Друга частина складносурядних речень виражає наслідок (висновок) того, про що йдеться в першій частині (розділові знаки випущено).
А На небесній тверді весело іскрилися зірочки а серед них, мов золотий човен, тихо плив місяць (О. Аврамчук).
Б Степан узяв у руки батіг та віжки, цмокнув і коні рушили поволі з гори над берег ріки (А. Чайковськип).
В То квітка зі сходом сонця з'явиться то травичка між яблунями випростана (О. Аврамчук).
Г Гості і січова старшина посідали на почесних місцях і розпочався екзамен (А. Чайковський).
Д Чумацький Шлях струменів молочним сяйвом а білий, наче сметана небесна, сніг м'яко зітхав під підошвами (О. Аврамчук).
Завдання 13 передбачає встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного ЦИФРОЮ, потрібно дібрати відповідник, позначений БУКВОЮ. Кожна цифра може використовуватися ЛИШЕ один раз.
13. Установити відповідність між складносурядними реченнями і смисловими зв'язками, що виражають частини їх. Смислові зв'язки
1 Послідовність.
2 Протистав лення (зіставлення).
3 Чергування явищ.
4 Взаємовиключення. Речення А Зійшов місяць, і забіліло рештками своїх класичних стін містечко (С. Пла-чинда).
Б Чи село на березі дало назву озеру, чи озеро Світязь дало назву селу?
(В. Мірошниченко).
В То підступав холод, то вільне небо світилося синім дзеркалом (О. Лупій).
Г Степанида метнулася поглядом у бік будинку — та і його не стало
(Г. Колісник).
Д Дедалі ширше входять у наше життя штучні синтетичні матеріали, та жоден живий організм на землі не може існувати без води (І. Падалка).
Завдання 14 потребує самостійного розв'язання.
14. Записати речення, вставити потрібний за змістом сполучник сурядності. Визначити смислові зв'язки між частинами складносурядного речення, накреслити схему. Зробити повний синтаксичний розбір відновленого речення.
Люди іноді бувають підступні, злі й скупі, ... сади —лише добрими, лише щедрими (О. Аврамчук).
Варіант 2
Завдання 1-9 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.
1. Одна з частин складносурядного речення є умовно простим односкладним реченням.
А Минуло тільки два тижні, а вже готові до походу в море півсотні добрих чайок (А. Кащенко).
Б У XIX столітті дослідники намагалися здійснити походи в чорні підземні нетрі, проте загроза обвалу щоразу зупиняла їх на шляху до незвіданого (В. Зубач). В Підійде сонце високо, а Тарас ще спить (А. Чайковський).
Г Ранку ще не було тут, у темній кімнаті, але там, поза кімнатою, надворі, він уже був (Ю. Смолич).
2. Чергування явищ виражають частини складносурядного речення.
А Вітер напинає вітрило, а вдалині височіють вітряки, повернувши крила вітрові назустріч (Ю. Беличек).
Б За кілька днів Петро викликав Тараса, і вони перепливли на більшу Хортицю в байрак.
В Зібралася до кошового січова старшина, і тут розповів Тарас про свої пригоди (3 те. А. Чайковського).
Г То вітерець дихне, то коник в житі засюрчить (Л. Глібов).
3. Речення
Українські поети й композитори складають пісні про київські каштани, пов'язуючи їх квітування з весною, а художники малюють розквітлі дерева на тлі Хрещатика чи інших вулиць нашої столиці (В. Грабовський)
відповідає характеристиці.
А Складносурядне речення, частини якого з'єднані сурядним протиставним сполучником і виражають протиставлення; інтонація зіставлення.
Б Складносурядне речення, частини якого з'єднані сурядним розділовим сполучником і виражають зіставлення подій; інтонація зіставлення.
В Складносурядне речення, частини якого з'єднані сурядним протиставним сполучником і виражають зіставлення подій; інтонація зіставлення.
Г Складносурядне речення, частини якого з'єднані сурядним єднальним сполучником і виражають зіставлення подій; інтонація переліку.
4. Перед сполучником і кома не ставиться між частинами складносурядного речення (розділові знаки випущено).
А Сніг падав щораз більший і холодний вітер проникав через одежу до самого тіла.
Б На козацьких суднах залунала пісня і забриніла бандура.
В Тарас напився води і йому полегшало.
Г Тепер від воріт закричав пугач і в ту ж мить загорілись бочки зі смолою (3 тв. А. Чайковського),
5. Тире ставиться у складносурядному реченні (розділові знаки випущено).
А Тут і трава буйніша і верба над водою росте, свої гнучкі віти до води простягає.
Б На другий день уранці задзвонили дзвони і люди поспішали на майдан коло церкви (3 тв. А. Чайковського).
В Соломії жаль стало молодого змарнованого життя і вона заплакала (М. Коцюбинський).
Г Петра поставив Тарас обозним і він тут тримав лад і кожному призначав роботу (А. Чайковський).
6. Виділений сполучник сурядності виражає смислові зв'язки послідовності дій у складносурядному реченні.
А Вистрілили обидві гармати, та це татар не спинило.
Б Перехрестився Тарас, дав знак булавою, та військо рушило з місця.
В Від щирої мови Бідолаха заснув, та Тарас не спав уже до ранку.
Г Хліба було доволі, та пашні для худоби було мало (3 тв. А. Чайковського).
Прочитати текст і виконати завдання 7—9.
1. Ми йдемо серед поля. 2. Три білих вівчарки і я. 3. Тихий шепіт пливе перед нами і дихання молодих колосків збирається в блакитну пару. 4. Десь збоку вогню підпадьомкає перепел і бренькає срібна струна цвіркуна. 5. Повітря тремтить від пеки, і в срібнім мареві танцюють далекі тополі. 6. Широко, гарно, спокійно. 7. Ліниво всі встали — і тепло дихнула в лице пухка чорна рілля, повна спокою й надії. 8. Спочивай тихо під сонцем, земле моя (М. Коцюбинський).
7. Спільний другорядний член характерний складносурядному реченню.
А Третьому.
Б Четвертому.
В П'ятому.
Г Сьомому.
8. Пунктуаційну помилку допущено в складносурядному реченні.
А Третьому.
Б Четвертому.
В П'ятому.
Г Сьомому.
9. Смислові зв'язки одночасності характерні частинам складно сурядних речень.
А 3, 4, 5.
Б 3, 5, 7.
В 4, 5, 7.
Г 3, 4, 7.
Завдання 10-12 мають по п'ять варіантів відповіді, серед яких ДВА ПРАВИЛЬНІ варіанти. Потрібно вибрати ДВА правильні варіанти відповіді.
10. Сполучник і з'єднує частини складносурядних речень (розділові знаки випущено).
А На шкільному подвір'ї враз здійметься гамір і почнеться новий навчальний рік (В. Думанський).
Б Удень татари ховалися в дідовій печері а вночі шпигували довкола села.
В Тепер знову Тарас почав думати і складати різні плани на майбутнє.
Г Відчинилися ворота і сотні виїхали в степ.
Д Люди працювали невпинно і вже перестали хвилюватися через татар та на недолю нарікати (3 те. А. Чайковського).
11. Не є складносурядними речення (розділові знаки випущено), А Уже й осінь настала і зима була за плечима.
Б Цей бусурман пристав усім серцем до козаків ділив з ними всі невигоди і не раз ставав у пригоді своїм великим розумом.
В Супроводжуючі козакам були тепер непотрібні та все ж не можна було залишати необізнаних з цим чужим краєм людей на поталу долі.
Г Черкаський староста дав козакам лист із печатками і вони, ж; гаючись, поїхали в Крим.
Д Над ранком почули всі гарматний постріл від села і посхоплювалися на ноги (3 те. А. Чайковського).
12 Друга частина складносурядних речень виражає наслідок (висновок) того, про що йдеться в першій частині (розділові знаки випущено).
А Турок просився та це нічого не помогло (А. Чайковський).
Б Творчий доробок Ейнштейна охоплює найрізноманітніші галузі знань а глибокі й надзвичайно оригінальні ідеї і досі не втратили своєї актуальності
(А. Іваненко).
В Розійшовся ранковий туман і на тлі налитої свинцевою сірістю хмари відбився тьмяний диск сонця (В. Гей).
Г Легенький вітерець пробіг по вершечках дерев і вони озвалися враз тихо-тихо й ніжно (Н. Гордієлко-Аидріанова).
Д Співає одвічну пісню невпинний Черемош а її гучний відгомін западає в душу, наповнюючи почуттям (І. Пільгук).
Завдання 13 передбачає встановлення відповідності.
До кожного рядка, позначеного ЦИФРОЮ, потрібно дібрати відповідник, позначений БУКВОЮ. Кожна цифра може використовуватися ЛИШЕ один раз.
13. Установити відповідність між складносурядними реченнями і смисловими зв'язками, що виражають частини їх. Речення
А Мовні запозичення відбуваються по-різному, а іноді в процесі засвоєння чужих слів трапляються її курйози (І. Вихованець).
Б Остап придержав пліт — і обоє вискочили на берег, утомлені й мокрі
(М. Коцюбинський).
В Чи то настане нічка темна, чи то веселий день шумить (Л.Глібов).
Г Реве Дніпро, й лани широкі ме дами пахнуть, колосом шумлять
(М. Рильський).
Д Веслували так до вечора, і тоді судно спинилося (А. Чайковський).
Завдання 14 потребує самостійного розв'язання.
14. Записати речення, вставити потрібний за змістом сполучник сурядності. Визначити смислові зв'язки між частинами складносурядного речення, накреслити схему. Зробити повний синтаксичний розбір відновленого речення.
Високі верби шуміли над ровом, ... небо між ними синіло, наче емаль
Пропонуємо вашій увазі варіант тестових завдань, які будуть запропоновані абітурієнтам під час проходження ЗНО.
Виконавши завдання, ви матимете змогу перевірити себе наступного тижня в розділі «Правильні відповіді до завдань».
Сподіваємося, що пропоновані тести допоможуть вам успішно підготуватися до проходження ЗНО.
УКРАЇНСЬКА МОВА
Завдання 1—23 мають по чотири варіанти відповідей, з яких лише ОДНА правильна. Виберіть правильну відповідь і обведіть кружечком букву, яка їй відповідає.
1.Допущено помилку при творенні чоловічого імені по батькові в рядку
АВіктор — Вікторович
БМикола — Миколайович
ВЮрій — Юрієвич
ГІван — Іванович
2.НЕПРАВИЛЬНО написано особове закінчення дієслова в рядку
Арозповісте, бачуть, їдять
Бдасть, стоїмо, мажеш
Вбіжиш, прочитаємо, належать
Гдозволять, дружиш, розбираєш
3.Прийменник в треба писати в реченні
АДесь (у, в) натхненні молодім Каменяр будує дім.
БНебо безхмарне, ніби виполоскане (у, в) синьці.
ВНе спитавши броду, не лізь (у, в) воду.
ГСтоїть на видноколі мати — (у, в) неї вчись.
4.НЕПРАВИЛЬНО написана форма прикметника в рядку
АГалич — галицький
БНорвегія — норвезький
ВГаага — гаазький
ГЗолотоноша — золотонішський
Прочитайте текст. Виконайте завдання 5—7 до нього.
Текст
(1) Прокидався степ, прокидалося й серце. (2) Ще не підвелися трави, ще торішні ковили ворушили сивими чупринами, а вже зазеленіли при долині козельці й вероніка, а по балках — ряст. (3) Підвели в болотах гострі списи очерети, прорізався з води першими гостряками татарський шабельник, скрізь по видолинках червоно заполум'яніли тюльпани. (4) Заплющиш очі, а перед ними так і мають багряниці, і тоді хочеться взяти шаблю та прорубати до обрію стежку. (5) Десь тихо невидимі окові подзвонюють журавлі, чистим струменем спадає згори жайворова пісня.
5.Допущено помилку в написанні слова
Ане підвелися
Бочерети
Взаплющиш
Гневидимі
6.Допущено пунктуаційну помилку в реченні
Адругому
Бтретьому
Вчетвертому
Гп'ятому
7.Присвійний прикметник ужито в реченні
Адругому
Бтретьому
Вчетвертому
Гп'ятому
8.М'який знак НЕ ТРЕБА писати в усіх словах у рядку
Акур..йоз, ласун..ці, піс..ня
Бнаймен..ший, куз..ня, рибал..ство
Вкін..цівка, близ..кість, у вишиван..ці
Ггромадян..ство, камін..чик, різ..ба
9.Літеру з треба писати в префіксах усіх слів у рядку
Завдання 24-28 мають на меті встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного ЦИФРОЮ, доберіть відповідник, позначений БУКВОЮ, і впишіть у таблицю.
24.Установіть відповідність.
Відокремлений член реченняПриклади
1означенняА Сад, нахиливши срібні віти,
2прикладкапісні пташині пригадав. (різновидБ Окрім скрипки, не мав він означення)відради, не було в нього втіхи.
3обставинаВ Здавна, кажуть добрі люди,
4додатокБог цей світ звелів любити.
ГВесь простір степу повнився нею, піснею-жагою, піснею-протестом.
Д Безмежний степ, укритий
снігом,спав.
А
Б
В
Г
Д
1
2
3
4
25.Установіть відповідність.
Односкладне реченняПриклади
1означено-особовеА Покосили трави, засіяли лан.
2неозначено-особовеБ Добре діло роби сміло.
3безособовеВ Сядемо гуртом та й поговоримо на
4узагальнено-особовеблизькі птахам і людям теми.
ГТака шалена стужа, така крута зима. Д Для мене без тебе і життя нема.
А
Б
В
Г
Д
1
2
3
4
26.Установіть відповідність.
Вид підрядного реченняПриклади
1обставинне способу дії,А Я завтра їду в Україну, яку міри і ступеняпокинув так давно.
2з'ясувальнеБНіколи серце не заплаче, бо все
3обставинне причиниобернеться на спів.
4обставинне умовиВНіяка держава не буде сильною, якщо не виконуються її закони.
ГПоети кажуть, що їм ні про що писати.
ДВода стояла на луках,скільки бачило око.
27. Визначте правильне тлумачення фразеологізмів.
ФразеологізмЗначення
1. Викладати картиА вигравати
Б змагатися
В розповідати, нічого не приховуючи
Г бути необачним
2. Відвести душуА замилуватися
Б стомитися
В померти
Г довіритись
3. Замазати ротаА нагодувати
Б змусити замовкнути
В нафарбувати
Г підлестися до когось
4. Кадити фіміамА уникати покарання
Б ошукувати когось
В вихваляти кого-небудь
Г замітати сліди злочину
А
Б
В
Г
Д
Е
1
2
3
4
28. Визначте, якою частиною мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово).
Зібралося (1)кілька десятків сівачів (2)і стільки ж борін; по батьковому наказу порозсівали (3)невіяне зерно (4)по неораних стернях.
А числівником
Б дієприкметником (як форма дієслова)
В сполучником
Г дієприслівником (як форма дієслова)
Д прийменником
Е прикметником
А
Б
В
Г
Д
1
2
3
4
Читання й аналіз тексту
Прочитайте уважно текст. Виконайте завдання 29-36 до нього. З чотирьох варіантів відповідей виберіть ОДНУ правильну й обведіть кружечком букву, яка їй відповідає.
Текст
ГУМАНІТАРНА АУРА НАЦІЇ,
АБО ДЕФЕКТ ГОЛОВНОГО ДЗЕРКАЛА
Гуманітарна аура нації… Чи не правда, це приємне для слуху поєднання слів? Справді, кожна нація повинна мати гуманітарну ауру, тобто комплекс наук, що охоплюють усі сфери суспільного життя, включаючи освіту, літературу, мистецтво, у їхній інтегральній причетності до світової культури і, звичайно ж, у своєму неповторно національному варіанті.
Кожна нація повинна мати систему дзеркал, у складному спектрі віддзеркалень яких суспільство може мати об'єктивну картину самого себе і давати невикривлену інформацію про себе, сфокусовану в головному дзеркалі. Ефект головного дзеркала, точність його оптики відіграють вирішальну роль. У нас цей телескоп давно застарів, не модернізується, його обслуга часом не дуже й грамотна, а часом і недобросовісна, й упереджена, так що нація відбивається не в системі розумно встановлених дзеркал, фокусується не в головному дзеркалі, а в скельцях некоректно поставлених лінз і призм, що заломлюють її до невпізнання. Маємо не ефект, а дефект головного дзеркала, місцями воно розбите, уламки розкидані скрізь по світу.
Що мала зробити Україна відразу після руйнування залізної завіси? Насамперед — об'єктивно оцінити ситуацію. Поставити свою оптику, свою систему дзеркал. Розробити свою гуманітарну політику, її стратегію та пріоритети. Зафіксувати себе у свідомості людства парадоксом молодої держави з тисячолітньою культурою, яка була досі заблокована через історичні причини. Бути відкриттям для світу, а не морально ущербним народом в абераціях чужих віддзеркалень. Ефективне не те, що заперечує чуже, а те, що утверджує своє.
Замість цього ми пішли за інерцією і не зробили рішучої спроби змінити ситуацію. Більше того, ще й поглибили її за останні роки. Не протиставивши дезінформації про Україну потужної гуманітарної думки, розпочали входження в Європу з оберемком анахронічних проблем. Знайшлися «будителі», які зчинили великий шум і витворили добрячий-таки мультиплікат — націю, що хропе, стоячи на колінах. Або двох українців, з яких неодмінно вегетуються три гетьмани.
Ще один лейтмотив — рефлексії щодо брому, без якого нібито не можна читати нашу історію. Сказані колись під гарячу руку, ці слова Володимира Винниченка повторюються, й тиражуються, і заганяють співвітчизників у комплекс причетності до ексклюзивних жахіть нашої історії. А яку історію можна читати без брому? Історію Англії можна читати без брому? Чи історію Франції, з її Варфоломіївською ніччю, з кривавим термідором? Чи історію Стародавнього Риму з його гладіаторами, із цирком, де леви на арені роздирали християн? Чи, може, історія Німеччини дає взірці ідилічного розвитку нації? Кожній нації є за що посипати голову попелом. Тільки не треба ним запорошувати очі наступних поколінь. Ніхто з нас, хто живе тепер, не може нести відповідальності за давні неспокутувані гріхи. Але кожен з нас зобов'язаний їх не повторювати і не примножувати.
Ореол, аура — це дуже тонка матерія, це не панцир і не щит, а проте, нації, які мають ауру, надбану віками, захищені надійніше. У нас є прекрасні вчені, фахівці з різних галузей знань, але чомусь прислухаються не до них, їхні постаті відсутні в головному дзеркалі нації, зате безперестанку мигтять фальшиві зірки шоу-бізнесу або політики всіх мастей і калібрів, які вистрілюють у маси сумнівні гасла й сентенції, типу «національна ідея не спрацювала», «наш народ не готовий», «друга державна мова». Не додає Україні престижу й мова її громадян і політиків. Нечуваний тиск русифікації призвів до патологічних мутацій. Мова — це також обличчя народу, воно тяжко спотворене.
Чого варті також постійні заклинання культури економікою — це вже лейтмотив із вищих ешелонів влади — мовляв, відродимо економіку, тоді й почнеться духовне відродження. Блюзнірство говорити про те, що духовне життя залежить від економіки й добробуту, коли перед очима долі замучених, переслідуваних, репресованих українських письменників. Чомусь в історичне безсмертя увійшли саме вони, а не ті, хто процвітав за всіх режимів. Так що все це — злиденство духу, популістські дурниці, той самий дефект головного дзеркала. Враження таке, що того дзеркала взагалі немає. На його місці нуль. Дірка, заткана павутиною. Навіть не дефект головного дзеркала, а його відсутність.
У такій ситуації держава повинна мати глибоко продуману гуманітарну політику, створювати механізми ефективного впливу, координувати зусилля своїх учених і митців. Бо за таких деструкцій у перехідний період це життєво необхідно — накреслити шляхетні обриси своєї культури.
Безперечно, такий телескоп без дефектів усього лиш за вісім років державності створити важко. Це дуже складна система дзеркал. Але ж принаймні можна було б уже мати хоч якийсь проект. Ще за радянських часів як була поставлена оптика на примітив, так вона й залишилася.
Ще наші класики не повернуті Україні в нормальній цивілізованій оптиці, ще текстологічно не відновлені їхні твори, покалічені то царською, то радянською цензурою, ще ми їх не звільнили від полуди фальсифікацій — а вже взялися руйнувати. А де ж наша універсально-державницька теорія? Я не закликаю до шовіністичних ідеологем, але ж потрібна концептуалізація підвалин, на яких має стояти держава. Наріжним каменем таких підвалин у цивілізованих народів завжди була книга, культура. Рим переміг Грецію мілітарно, але вона його підкорила культурою, продовживши себе в античному інваріанті й подарувавши йому історичне безсмертя. В епоху Відродження навіть данину з переможених брали книгами.
На початку створення світу було Слово. На початку створення нації теж має бути Слово. Ось він і настав, цей найвищий час — повернути народу його історію, мову, культуру. Адже все це віками нищила імперія як визначальні чинники його національної ідентичності.
Держава — це система, яка зберігає себе. І якщо ми держава, а отже, система, то чому ж ми дозволяємо її руйнувати? А може, ставити питання про гуманітарну ауру України ще не слід, може, це передчасно і навіть по-своєму некоректно? Думаю, що слід. Треба робити все, що може прискорити процес її опритомнення, її повноцінного входження у світове співтовариство. Навіть якщо для цього потрібна шокова терапія.
Отож історія триває. І якщо ми вчора не випили брому, читаючи її, то сьогодні й завтра будемо здатні її творити.
Демократія тим і добра, що при демократії не держава руйнує людину, а людина будує державу. І саму себе, і своє гідне життя, і гуманітарну ауру своєї нації (За Л. Костенко).
29.Говорячи про встановлення «системи дзеркал» у країні, Л. Костенко мала на увазі
А економічну політику держави, спрямовану на поліпшення добробуту народу
Б системну державну пропаганду культурних здобутків нації, спрямовану на виховання гідності в громадян і створення у світі позитивного іміджу країни
В розбудову інформаційного простору держави, що забезпечить відкритість України
Г об'єктивне оцінювання політичної ситуації і вчасне реагування на неї.
30.Думку про те, що «держава повинна мати глибоко продуману гуманітарну політику, створювати механізми ефективного впливу», Л. Костенко конкретизує в реченні
А «Кожна нація повинна мати систему дзеркал, у складному спектрі віддзеркалень яких суспільство може мати об'єктивну картину самого себе і давати невикривлену інформацію про себе, сфокусовану в головному дзеркалі».
Б «Ореол, аура — це дуже тонка матерія, це не панцир і не щит, а проте, нації, які мають ауру, надбану віками, захищені надійніше».
В «Ефективне не те, що заперечує чуже, а те, що утверджує своє».
Г «Ось він і настав, цей найвищий час, повернути народу його історію, мову, культуру».
31.До визначальних чинників національної ідентичності українців, на думку письменниці, належать усі названі нижче, КРІМ
Акультури
Бнауки
Векономіки
Гмови
32.Нагадуючи слова В. Винниченка про те, що історію України не можна читати без брому, Л. Костенко застерігає читачів, що вони
Апричетні до ексклюзивних жахіть нашої історії
Бповинні нести відповідальність за давні неспокутувані гріхи
Вмають ураховувати, а не повторювати помилки історії
Гмають знати не менш криваву історію інших народів
33.Речення «Кожна нація повинна мати систему дзеркал, у складному спектрі віддзеркалень яких суспільство може мати об'єктивну картину самого себе і давати невикривлену інформацію про себе, сфокусовану в головному дзеркалі» у будові тексту виконує роль
Авступу
Бтези
Вантитези
Гаргументу
34.Головна думка твору Л. Костенко — це заклик
А розбудовувати гуманітарну політику держави, яка захищатиме національну ідентичність українців і створюватиме позитивний імідж України у світі
Б вивчати уроки української та європейської історії, щоб не повторити помилок, зроблених у минулому
В відродити економіку України, що створить умови для розквіту культури нації, а відтак і виходу із системної соціально-економічної кризи
Г налагодити гуманітарні зв'язки з країнами європейської спільноти, які мають значний досвід державотворення
35.Поняття «гуманітарна аура нації» та «головне дзеркало нації» мають у тексті значення
Арізні
Бпротилежні
Воднакові
Гспочатку різні, наприкінці тексту однакові
36.У реченні «Ефект головного дзеркала, точність його оптики відіграють вирішальну роль» використано фразеологічний зворот
Аефект головного дзеркала
Бточність оптики
Ввідіграють роль
Гвідіграють вирішальну роль.
ВЛАСНЕ ВИСЛОВЛЮВАННЯ
Складіть і запишіть роздум «Чи варто пам'ятати минуле заради майбутнього?».
Сформулюйте тезу, наведіть два-три переконливі докази, які найкраще аргументуватимуть ваші міркування. Проілюструйте ваші думки посиланнями на приклади з художньої літератури (укажіть проблему, порушену письменником, назву твору, назвіть художній образ, який допомагає розкрити проблему, наведіть цитату із твору тощо), історичні факти або випадки з життя. Не переказуйте зміст, не давайте повної характеристики образів. Сформулюйте висновки.
Орієнтовний обсяг роботи — 1,5-2 сторінки зошита (200-250 слів). Текст обсягом до 100 слів учителі не перевірятимуть.
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
Завдання 1—4 мають по чотири варіанти відповідей, з яких лише ОДНА правильна. Виберіть правильну відповідь і обведіть кружечком букву, яка їй від повідає.
Аналіз твору
Євген Гуцало
* * *
Втерновому світі в терну і щастя тернове, де в терну і радість тернова, й тернові жалі, вділи мені, доле, страждання тернове любові і горе тернове вділити мені не жалій.
Комусь хай калинове світло на долю проллється, комусь хай калинова музика грає в словах, комусь хай калинова кров прострелить у серці, комусь хай калиновим сонцем горить голова.
Вділи мені, доле, за обрій тернову дорогу
і зорі тернові вділити також не забудь,
щоб терном із неба вони опадали під ноги,
щоб в зоряних тернах терновий верстався мій путь.
Когось хай калина обійме калиновим віттям, когось хай калина цілує у спраглі вуста, комусь хай цей світ обернеться калиновим цвітом, комусь хай завжди по калинових мчати мостах...
Вділи мені, доле, тернового чесного слова, тернової муки на роки тернові мої, вділи мені, доле, тернової рідної мови, а в ній хай співають тернові мої солов'ї.
Коли ж відцвіту я у цьому терновому світі, коли ж відгорю у колючих тернових словах — із лугу хай прийде калина з похиленим віттям, хай прийде калина і стане мені в головах.
1.У поезії провідним є мотив
Ащастя й горя в житті людини
Бвипробувань у житті людини
Вборотьби за своє щастя
Гролі мистецтва в житті людини
2.Символіка твору передається
Апаралелізмом
Бконтрастом
Вепіфорою
Ганафорою
3. У другій строфі використано
Аанафору
Бантитезу
Васонанс
Галітерацію
4.Поезію написано віршовим розміром
Аямбом
Бхореєм
Вдактилем
Гамфібрахієм
Завдання 5—20 мають по п'ять варіантів відповідей, з яких лише ОДНА правильна. Виберіть правильну відповідь і обведіть кружечком букву, яка їй відповідає.
5.Олекса Мишанич про один із поетичних творів Григорія Сковороди сказав так: «Та широка картина "світу" і його мерзот, яка є у філософських трактатах, у цій пісні зібрана немов в один фокус». Ідеться про твір Г. Сковороди
А«Ой ти, пташко жовтобока...»
Б«Кто сердцем чист и душою»
В«Гей поля, поля зелені»
Г«DеLibertate»
Д« Всякому місту — звичай і права...»
6.Прочитайте уривок із поеми І. Котляревського «Енеїда».
Тоді Зевес кружляв сивуху
І оселедцем заїдав,
Він, сьому випивши осьмуху, Послідки з кварти виливав.
Комічного зображення небожителів Парнасу І. Котляревський досягає за допомогою
А буфонади
Б бурлеску
В іронії
Г фарсу
Д гротеску
7.Прочитайте портретну характеристику героїні літературного твору.
От така як вийде, то що і твоя панночка! Іде, як павичка, не дуже по усім усюдам розгляда, а тільки дивиться під ноги. Коли зі старшим себе зострілась, зараз низенько вклонилась та й каже: «Здрастуйте, дядюшка!» або: «Здорові, тітусю!» І таки хоч би то мала дитина була, то вже не пройде просто, усякому поклониться і ласкаво заговорить.
В уривку описано
А Устину з повісті Марка Вовчка «Інститутка»
Б Марусю з повісті Г. Квітки-Основ'яненка «Маруся»
В Лесю з роману П. Куліша «Чорна рада»
Г Галю з роману Панаса Мирного й І. Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
Д Меланку з повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я»
8.Поезією «До Основ'яненка» Т. Шевченко утверджує ідею
А пробудження в українців гідності, запорозького лицарства й честі
Б заклику до об'єднання в єдину державу всіх слов'янських народів
В засудження сучасників за їхню байдужість і рабську покору
Г розвінчання лицемірства церкви, яка підтримує колонізаторську політику царської Росії
Двикриття завойовницької політики царської Росії як «тюрми народів».
9.У творі «І мертвим, і живим...» Т. Шевченко звертається передусім до
Анизового козацтва
Бкозацької старшини
Вукраїнської інтелігенції
Гпоневоленого селянства
Днебагатого міщанства
10.Історичним джерелом, використаним П. Кулішем у сюжеті роману «Чорна рада»,став
А«Київський літопис»
Б«Галицько-Волинський літопис»
В«Літопис Самовидця»
Г«Літопис Величка»
Д«Літопис Грабянки»
11.«Будинок із багатьма прибудовами, зробленими неодночасно і не за строгим планом» — так відомий український літературознавець О. Білецький охарактеризував композицію роману
А«Чорна рада» П. Куліша
Б«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного й І. Білика
В«Єремія Вишневецький» І. Нечуя-Левицького
Г«Кармелюк» М. Старицького
Д«Мазепа» Б. Лепкого
12.Ідеєю драми-феєрії «Лісова пісня» є утвердження
Адумки про втечу від людського життя і його проблем у світ природи
Бкраси волелюбного незнищенного духу, змістовного людського життя
Впереконання про обов'язок митця перед суспільством
Грівноправних стосунків чоловіка й жінки
Дправа селянина на вільну працю
13.Новела М. Коцюбинського «Intermezzo» стала відгуком на
Аповстання робітників на початку XXст.
Бподії Першої світової війни
Вреволюцію 1905 р.
Греволюцію 1917 р.
Дреакцію після революції 1905 р.
14.У романі «Маруся Чурай» Л. Костенко порушує проблему
Апошуку митцем нового ідеалу
Бролі особистості в історії
Вгромадянської активності митця
Гкрасивого й корисного в житті людини
Дцінності людини, яка проявляється не в красі, а в чеснотах
15.Пригадайте епізоди з п'єси І. Карпенка-Карого «Хазяїн». Пузир продає Золотницькому подарований дружиною халат. Пузиря в старому кожусі не пускають у банк.
Пузир біжить за «грабіжниками» добра гусьми.
Через змалювання цих подій письменник розкриває проблему
Адобра і зла
Бзбагачення заради збагачення
Ввзаємин «пузирів» та інтелігенції
Гдуховності
Двзаємин між членами родини
16.До тематики повісті О. Довженка «Україна в огні» НЕ НАЛЕЖИТЬ тема
Азагарбницької суті окупантів та їхньої аморальності
Бвідступу радянської армії та осудливого ставлення до нього О. Довженка
Вкритики партійної номенклатури
Гвійни й кохання
Дролі письменника в часи лихоліття
17.У романі У. Самчука «Марія» порушено проблему
Анеможливості неординарної особистості бути щасливою
Бформування національної самосвідомості народу
Вгеноциду радянської влади проти українського народу
Гісторичної пам'яті українського народу
Дпоєднання красивого й корисного в праці людини
18.НЕ Є символічним значенням у назві роману В. Барки «Жовтий князь» варіант відповіді
Аголодомор українського народу
Бсамотність і незахищеність людини в XXстолітті
Втоталітарна система, яка сіє смерть і спустошення
Гнадприродне, космічне зло, що набрало сили в XXстолітті
Дпротистояння двох сил — добра і зла
19.Убивство сином матері зображено у творі
А«Марія» У. Самчука
Б«Я (Романтика)» М. Хвильового
В«Тигролови» І. Багряного
Г«Жовтий князь» В. Барки
Д«Третя Рота» В. Сосюри
20.У романі У. Самчука «Марія» НЕ ПОРУШЕНО проблем
Алюбові до праці як основи життя
Бдуховності, віри в Бога
Впошуків високих ідеалів
Гаполітичності українського селянства
Дгріха та його спокутування
Завдання 21—24 мають на меті встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного ЦИФРОЮ, доберіть відповідник, позначений БУКВОЮ, і впишіть у таблицю.
21.Установіть відповідність.
Уривок із творуАвтор
1Не поет — бо це ж до болю мало,АВасиль Стус Не трибун — бо це лиш рупор мас,БЄвген Маланюк І вже менш за все — «Кобзар Тарас».ВПавло Тичина